Носівська гімназія№2
Носівська гімназія №2 знаходиться на південно-західній околиці Носівки поруч із залізничною магістраллю.
17 жовтня 1893 році було проведено освячення пристосованого приміщення початкової школи для дітей з робітничих родин цукрозаводчан. У чотирьох її класних приміщеннях спершу навчалося 135 учнів, які вивчали російську, українську мови, арифметику, Закон Божий, географію, історію світу. Меценатом і спонсором школи став власник цукрового заводу граф Мусін-Пушкін.
Вели заняття випускники Ніжинської педагогічної гімназії. Завідувачем школи наказом Інспектора народної освіти був призначений носівчанин О.В. Буняк. В школі також співпрацював настоятель місцевої церкви протоієрей отець Іоанн.
Вже у 1900 році кількість учнів зросла до 248, адже школу почали відвідувати й діти селян з довколишніх сіл. Навчали їх 9 вчителів. Навіть у грізні 1914-1920 роки навчальний заклад не припиняв роботу, хоча кількість учнів скоротилася майже вчетверо.
З 1914 по кінець 1916 року в школі викладалась військово-стройова підготовка, де хлопці 13-16 років засвоювали початкові військові знання та навички рукопашного бою.
У вересні 1923 року постановою Чернігівського губкомісаріату народної освіти школа була реформована в Носівську цукрозаводську семирічну школу. При ній працювали вечірні класи, де навчалися робітники цукрозаводу і кооперативу буряківників, селяни з ближніх сіл.
У передвоєнні роки школярі наполегливо займаються дослідницькою роботою на навчально-дослідних ділянках, що дає свої добрі результати. Так у жовтні 1940 року члени навчально-виробничої бригади юнатів стали призерами ВДНГ СРСР за вирощений врожай цукрових буряків. І цього ж року школа стала середньою.
Із вересня 1941 по листопад 1943 року заняття в школі фактично не проводились. Хоча фашистська влада й відкрила при цукрозаводі один клас, де навчалися діти керівних працівників підприємства. Їм викладали лише такі предмети, як арифметика, українська та німецька мови. Школа відновила свою роботу в листопаді 1943 року, коли за парти сіли 420 учнів.
У роки війни багато вчителів школи пішли на фронт чи поповнили партизанські загони. З них четверо віддали своє життя за свободу і незалежність Вітчизни: Павло Васильович Кривенко, Петро Олексійович Бахмач, Анастасія Миколаївна Решітько, Петро Іванович Курих.
У перші післявоєнні роки школа одержує статус середньої. Очолює Носівську цукрозаводську середню школу в цей час фронтовик Михайленко Я.Д.
Протягом 1952 – 1956 років колектив школи очолює Гвоздик Василь Якович. У 1956 році посаду керівника школи зайняв Мусій Григорович Буняк, який директорував протягом 13 років. Було здійснено добудову школи (У чотирьох навчальних приміщеннях розташовувалися 14 класів, спортзал, виробничі майстерні, класи тракторної та автомобільної справи.
З 1960 р. цукрозаводська школа одержує статус середньої загальноосвітньої трудової політехнічної (із введенням в навчальний план трудового навчання, професійної підготовки). Назва навчального закладу змінюється на Носівську середню школу № 2
Потреби у навчанні молоді перевищували наявні можливості і тому в 1963 році Носівський цукрокомбінат за власні кошти розпочав спорудження двоповерхового приміщення школи за типовим проектом.
Першого вересня 1964 року НСШ №2 одержала в подарунок від своїх шефів-цукроварів двоповерхову шкільну будівлю. За парти сіло майже 800 учнів.
Великий внесок у будівництво й оснащення школи вніс тодішній її директор Мусій Григорович Буняк. Немало попрацювали на спорудженні школи старшокласники.
Усі подальші роки школа наполегливо трудилася над згуртуванням цілеспрямованого в досягненні своїх професійних завдань та новаторському пошуку педагогічного колективу, що в значній мірі вдалося директору Івану Федоровичу Тарасенку (1969-1988 – роки директорства). І нині педагоги Носівської середньої школи №2 відзначаються відповідальністю, творчим підходом до організації навчального процесу, розумінням суспільної ваги освітянської справи.
В 1984 році в школі навчалося 425 учнів, працювало 38 педпрацівників.
З 1988 до 1993 року школою керує Григорій Іванович Музиченко. Його зусиллями змінюється зовнішній вигляд шкільного подвір’я та приміщення: з’являється металева огорожа, школа обкладається плиткою.
З 1993 року школою керували Кошовий Іван Іванович та Пасічник Наталія Іванівна.
За 110 років існування (1893-2003 рр.) школу закінчили понад 6 тисяч випускників, а з них із золотою та срібною медаллю – 167 учнів.
Серед тих кому школа дала путівку в життя, багато людей, які прославили Носівщину і стали знаменитими. Це – голова Бобровицької райдержадміністрації П.Шейко, знатна ланкова бригади по вирощуванню цукрових буряків, Герой Соціалістичної Праці Є.М. Федорцова, письменник Г.З. Власенко і багато інших.
З 2021 року заклад освіти очулює досвідчений керівник Любов Печерна. Освітній процес забезпечують 25 вчителів, 3 із них мають високі звання „Старший вчитель”, вищу категорію мають 16 педпрацівників, 2 вчителі нагороджені знаком „Відмінник освіти України”.
Учні школи здобувають ґрунтовні знання, вміння та навички, про що свідчать результати районних та обласних предметних олімпіад, неодноразово учні були учасниками і призерами республіканських та міжнародних конкурсів.
Більше 16 років поспіль учні школи перемагали у районній учнівській Спартакіаді.
В закладі освіти функціонує волейбольний гурток, спортивні секції, навчання гри на бандурі.
Учні школи у складі хореографічного колективу «Веселі краплинки» (керівник – Л.В. Бондаренко) є переможцями обласних і всеукраїнських конкурсів.
Педагогічний колектив прагне створити в школі сприятливий клімат взаємоповаги, розуміння, діловитості і відповідальності.
Після повномаштабного вторгнення російської федерації на територію нашої держави учні,педагоги активно долучилися до волонтерської діяльності: плетіння маскувальних сіток,збір продуктових та промислових наборів для воїнів ЗСУ. Зараз кожен представник нашого колективу -волонтер і ми впевнено можемо сказати, що долучилися до спільної важливої справи-наближення ПЕРЕМОГИ!ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
